1.    Чітко визначені тема, мета.

2.    Поурочний план – логічна схема побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).

3.    План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.

4.    Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.

5.    Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).

6.    Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.

7.    Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).

8.    Поурочні плани повинні бути охайно оформлені. Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, клас, рік, учитель). Бажано щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.

Національна стратегія визначає основні напрямки, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику та складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, управління і фінансування, структури та змісту системи освіти.

Розробка Національної стратегії розвитку освіти зумовлена необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцію її в європейський і світовий освітній простір.

Освіта належить до найважливіших напрямків державної політики України.

Держава виходить з того, що освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й формування позитивного іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.

З огляду на визначені пріоритети, найважливішим для держави є виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особистості, потреб суспільства і держави. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.

Національна стратегія визначає основні напрями і шляхи реалізації ідей та положень Національної доктрини розвитку освіти, здійснення реформування освіти впродовж найближчих 10 років у нових соціально-економічних умовах.

1. Мета і пріоритетні напрями Національної стратегії розвитку освіти

Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиліття є:

*підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина;

*збереження особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.

1.2. Стратегічні напрямки розвитку освіти

Стратегія розвитку національної системи освіти має формуватись адекватно сучасним інтеграційним і глобалізаційним процесам, вимогам переходу до постіндустріальної цивілізації, чим забезпечити стійкий рух і розвиток України в першій половині ХХІ століття, інтегрування національної системи освіти в європейський і світовий освітній простір.

Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати:

*реформування системи освіти на основі філософії «людиноцентризму» як стратегії національної освіти;

*оновлення законодавчо-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу;

*модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку;

*створення і забезпечення можливостей для реалізації  різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти;

*побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей і молоді;

*забезпечення доступності та неперервності освіти впродовж всього життя;

*формування здоровя’збережного середовища, екологічної освіти, валета;

*розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;

*інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки;

*забезпечення національного моніторингу системи освіти;

*підвищення соціального статусу педагогів;

*створення сучасної матеріально-технічної бази в системі освіти